Энрокс гель (Enrox gel) — прозора або жовтувата в’язка рідина.

Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину: енрофлоксацин — 5 мг.
Допоміжні речовини: метилпарабен, пропілпарабен, пропилметилцелюлоза, вода очищена.

Фармакологічні властивості: АТС vet класифікаційний код QJ01 — антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01МА90 — Енрофлоксацин.

Енрофлоксацин належить до групи фторхінолонів і володіє широким спектром антибактеріальної дії. Він активний до грампозитивних і грамнегативних бактерій, у тому числі: E. coli, Klebsiella spp., Pseudomonas аегидіпоѕа, Pasteurella multocida, Staphylococcus aureus, Streptococcus spp., Haemophilus spp., Bordetella spp., Campylobacter spp., Erysipelothriсs spp., Corynebacterium spp., Actinobacillus spp., Clostridium spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., а також мікоплазм ( Mycoplasma spp.). Механізм протимікробної дії енрофлоксацину пов’язаний з інгібуванням активності ферменту ДНК-гірази, який пригнічує реплікацію бактеріальної ДНК в ядрі клітини.
Препарат добре всмоктується з травного тракту. Корм може уповільнювати всмоктування енрофлоксацину, але суттєво не впливає на його біодоступність. Препарат легко розподіляється по тканинах і рідинах організму. Максимальна концентрація енрофлоксацину в плазмі крові досягається через 1-2 години після застосування.
Виводиться з організму переважно із сечею, частково виводиться з жовчю.

Застосування: Лікування телят до 6 місяців і поросят до 4 місяців, хворих колібактеріозом, сальмонельоз, мікоплазмозом, атрофічним ринітом, энзоотической пневмонією, бронхопневмонией, ентеритом і інші захворювання, викликані мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину.

Дозування: Перорально в дозі 2 мл на 5 кг маси тіла (10 мг енрофлоксацину на 5 кг маси тіла) двічі на добу з допомогою дозуючого пристрою. Препарат впорскують глибоко в ротову порожнину тварини. Одноразове натискання на дозуючий пристрій забезпечує дозу 1 мл Препарат застосовують протягом 2-3 діб.

Протипоказання: Не використовувати тваринам з підвищеною чутливістю до енрофлоксацину, а також тваринам з печінковою та нирковою недостатністю.
Не застосовувати тваринам з ознаками захворювань центральної нервової системи, а також з недостатнім розвитком хрящової і кісткової тканин.
Не допускається одночасно з препаратами тетрациклического ряду, макролідами (еритроміцин), хлорамфеніколом, теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами.
Не застосовувати одночасно з антацидами та препаратами, що містять у своєму складі катіони Mg2 +, Al3 +, Ca2 +, оскільки це порушує абсорбції енрофлоксацину.
Не застосовувати в профілактичних цілях, а також при виявленні збудників, резистентних до енрофлоксацину.

Застереження: Забій тварин на м’ясо дозволяється через 14 діб після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м’ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Для застосування у ветеринарній медицині!