Густа масляниста неклейка рідина чорного кольору зі специфічним запахом.

Склад
Дьоготь березовий містить фенол, ксилол, толуол, гваякол, смоли і інші речовини. Дьоготь отримують шляхом перегонки кори і деревини берези.

Фармакологічні властивості
Діє антимікробно, протипаразитарно, місцевоподразнююче, в малих концентраціях (3-5%) – кератопластично. В невеликих концентраціях підсушує рани і прискорює їх загоєння, а в великих – погіршує перебіг раневого процесу. Після приймання всередину помірно активізує моторику і секрецію шлунку, діє антисептично і протигнилісно, а в великих дозах викликає гастроентерит і отруєння подібно фенолу.

Застосування
Призначають всередину як антисептичний і протибродильний засіб при атонії і тимпанії рубця, хронічному катарі шлунку. Як відхаркувальний і антисептичний засіб при захворюваннях дихальних шляхів у вигляді інгаляції парів дьогтю.
Зовнішньо дьоготь застосовують при хронічних шкірних захворюваннях, в тому числі при ранах кінцівок, виразках, мокнучих дерматитах,панариціях, для лікування корости і стригучого лишаю. Як кератопластичний засіб дьогтярну мазь (5%) призначають для прискорення загоєння тріщин копит у коней і рогового башмака у великої і дрібної рогатої худоби. В чистому вигляді дьоготь використовують для знезараження шкіряної збруї.
Застосовують також у вигляді мазей, паст, лініментів, емульсій.

Протипоказання 
Гіперчутливість.

Застереження
При довготривалому застосуванні можливе подразнення шкіри а також алергічні реакції.

Зберігання
Сухе, темне місце при температурі від 0 °С до 25 °С.

Термін придатності
Необмежений.